Львівська євроарена: підсумки 2009 року

Так, голова Львівської ОДА Микола Кміть на підсумковій прес-конференції заявив: "Найбільшим успіхом та досягненням Львівської області у 2009 році є перемога у виборі міст для проведення матчів Чемпіонату Європи із футболу у 2012 році". З цим важко не погодитись: УЄФА, що двічі протягом року (спочатку у травні, а потім у грудні) висловила свою підтримку Львову, зробила величезний подарунок усім футбольним уболівальникам Західної України, і не тільки.

Позитивне для Львова рішення далося УЄФА нелегко. Адже протягом року інспектори від цієї поважної європейської організації, перевіряючи інфраструктуру міста, вказували на числені недоліки. Найбільшим з яких стало значне відставання від попередньо узгоджених графіків будівництва нової львівської арени - стадіону "Лемберг".

Ще на початку року ситуація здавалась "краще нікуди": проект нового стадіону, розроблений австрійською Альпіною, був затверджений УЄФА та узгоджений з місцевою владою. Знайшовся і генеральний підрядник - маріупольська будівельна компанія "Азовінтекс" - який погодився протягом двох років звести львівську арену за 607 млн гривень. Найскладніше питання - фінансування будівництва - також було вирішене, і невдовзі на вулиці Стрийській-Кільцевій - будівельному майданчику майбутнього стадіону - закипіла робота. Здавалось, "процес пішов", і вже ніщо не може завадити своєчасному зведенню головного об'єкту львівського Євро-2012.

Але сталось не так, як гадалось, вже на початку літа у львівської євроарени почались серйозні проблеми. Генеральний підрядник будівництва не зміг своєчасно виконати весь обсяг робіт, запланований попередньо затвердженим графіком будівництва. Більш того, несподівано для всіх з'явилась ще одна дуже серйозна проблема. Виявилося, що проект Альпіни, розроблений під стандарти Євросоюзу, зовсім не підходить для українських реалій. Отже, потрібно було переробити австрійський проект, що, власне, "Азовінтекс" і зробив. Але через брак досвіду та, очевидно, кваліфікованого інженерного персоналу, зроблені виправлення викликали стурбованість та невпевненість в УЄФА. Під тиском останньої замовнику (ЛМР) та генпідряднику ("Азовінтексу") довелось звернутись по допомогу до німецьких консультантів з "Арени.ком". Усе це призвело до ще більшої затримки будівництва.

За попереднім графіком будівництва, у 2009 році планувалось повністю побудувати:

1. Фундамент;
2. Несучі колони посадових рядів;
3. Головні несучі ригелі посадових рядів;
4. Монолітне перекриття під посадові ряди;
5. Монолітне перекриття під трибуною;
6. Сходові клітки в тілі стадіону;
7. Центральні сходи та приміщення під ними.

Окрім того, повинно було розпочатись зведення:

1. Санітарно-технічних приміщень;
2. VIP зони.

Що ж зі всього переліченого було зроблено в реальності? Фундамент, влаштування якого мало закінчитись ще у травні, так і залишився незбудованим до кінця, його готовність на кінець 2009 року склала приблизно 98% - незакінченим залишився невеличкий відрізок на північно-західному півколі. Несучі колони посадових рядів також готові приблизно на 98% - незабетонованими залишаються ті, що знаходяться на тому ж північному заході. Роботи з влаштування ригелів посадових рядів розпочались лише у листопаді (за графіком - у червні), а на кінець місяця складали лише біля 4 відсотків від загального обсягу цього виду робіт (збудовані лише 2 ригелі з понад 50). Наступний етап будівництва - влаштування монолітного перекриття - також лише розпочався, йдуть роботи з армування лише першого прольоту між двома рядами колон. Отож, готовність монолітного перекриття складає менш ніж 4%. Сходові клітки в тілі стадіону будівельники почали зводити також наприкінці року, щоправда, за грудень в цьому напрямку досягнуто певний прогрес - нарешті з'явилися забетоновані конструкції. Ступінь їх готовності за відсутності повного комплекту робочих креслень оцінити важко, але, за нашими підрахунками, це приблизно 15-20%. Нарешті, розбудова центральних сходів, підтрибунних приміщень та VIP зони в поточному році так і не розпочалася.

Які основні висновки з цього можна зробити? На наш погляд, таких два. По-перше, відставання від раніше затвердженого графіку будівництва стадіону у Львові складає "твердих" 6 місяців, тобто рівно півроку. По-друге, своєчасне виконання достатньо великого обсягу будівельних робіт потребує зовсім іншої організації праці, ніж та, що існує зараз.

Головна проблема львівського стадіону полягає зовсім не в проекті, відсутності досвіду чи навіть у відставанні від раніше запланованих графіків. Різні ускладнення та труднощі виникають при будівництві навіть невеличких об'єктів. Що вже казати про сучасний стадіон. Головне - вміти своєчасно та кваліфіковано вирішувати всі проблеми, що виникають по ходу будівництва. Тобто проект із зведення євростадіону повинен мати команду професійних менеджерів, які керують усім процесом. Такої команди, на жаль, немає ані у замовника в особі ЛМР, ані в підрядника - "Азовінтексу". Сумний результат такого стану речей добре відомий. Ніхто не несе персональної відповідальності за будівництво "Лембергу". Ніхто не знає, що, коли і як саме робитимуть на будівельному майданчику. Звідси - некомпетентні, брехливі коментарі як від представників львівської влади, так і від керівництва "Азовнінтексу".

Давайте згадаємо лише декілька таких коментарів. Міська влада Львова через засоби масової інформації запевняла громадськість, що існуюче відставання у будівництві буде надолужене вже восени 2009 року, задля чого робота буде організована у три зміни, а будівельний майданчик оснастять штучним освітленням. Чи варто і казати про те, що нічого з цих обіцянок виконано так і не було. Це і не дивно, адже як представники влади можуть коментувати процес, яким зовсім не керують? Здається, не краща ситуація із розумінням технологічного будівельного циклу і в "Азовінтекса". Працівники то починають зводити колони, то знов беруться за фундамент, то пробують влаштувати ригелі... Складається враження, що вони самі не розуміють, що і у якій послідовності слід будувати.

Ще одна проблема львівського стадіону - вкрай невдала інформаційна політика збоку ЛМР. Якщо в Польщі фотозвіти зі стадіонів з'являються чи не щотижня, то кожна нова фотографія з "Лембергу" сприймається як надзвичайна подія. Веб-камери, встановлені на будівельному майданчику, - то, як то кажуть, окрема історія... Спочатку їх було дві, потім тривалий час жодної, нарешті запрацювала та стала доступною одна з них. Але цього, вочевидь, замало. Непрозора інформаційна політика, виражена у відсутності регулярної та достовірної інформації щодо будівництва львівського стадіону, породжують лише більшу недовіру, як до міської влади, так і до генерального підрядника будівництва.

Така ситуація викликала гостру необхідність у створенні групи активістів, які б проводили незалежний громадський моніторинг ситуації навколо будівництва львівської євроарени. І така група була створена під назвою Протест. До її складу може приєднатись кожний, кому не байдужа доля львівського Євро.

Наразі основна діяльність групи "Протест" зводиться до незалежного аналізу справжнього стану речей навколо будівництва львівської євроарени та інформування широкої громадськості про цей процес. Довіряти офіційній інформації вже не можна. Бо якщо робити це, слід безумовно повірити словам Миколи Кмітя про те, "що термін здачі стадіону у Львові буде таким, про який заявляли раніше, ... ризиків із здачею стадіону не буде жодних».

Ми вже знаємо, що своєчасне будівництво стадіону - під загрозою. Дійсно, давайте спробуємо відповісти на питання: чи можливо побудувати новий стадіон у Львові до кінця 2011 року - граничної дати, встановленої УЄФА? Якщо нічого не міняти - то ні! Такі неквапливі темпи будівництва будуть лише збільшувати відставання від попередньо затвердженого графіку, що врешті решт призведе до втрати Львовом права приймати матчі Євро-2012. Коли ж настане той час Х, тобто час, після проходження якого вже фізично буде неможливо побудувати стадіон до кінця 2011 року? На нашу думку, такий час припаде на травень 2010 року. Саме тоді можна буде із великою ймовірністю робити висновок щодо майбутнього львівської євроарени. Якщо в травні місяці не буде повністю готовий перший ярус стадіону - все, стадіон приречений. Адже за оптимістичним сценарієм на зведення другого ярусу потрібно приблизно 4-6 місяців, даху - ще 9. Отож, закінчення основних будівельних робіт припадає в цьому разі на липень-серпень 2011. І це - якщо все піде за планом. Але ж практика будівництва стадіонів показує, що можливі всілякі затримки, пов'язані із погодними умовами, непередбаченими труднощами та таке інше. Окрім основних будівельних робіт, є ще роботи з внутрішнього оздоблення та влаштування комунікацій, систем освітлення, озвучення, візуалізації... На це також потрібен деякий час.

Також потрібний певний час на облаштування прилеглої до стадіону території. У Львові це питання не менш актуальне, ніж будівництво самої євроарени. Адже стадіон знаходиться на пустирі, серед боліт та занедбаних промислових підприємств. В планах місцевої влади - будівництво нових доріг та трамвайної лінії до стадіону, а також приведення в порядок навколишньої місцевості. Плани доволі амбітні, вимагають купи грошей та немало часу. Але якщо їх не втілити в життя, у футбольних уболівальників про Львів залишаться не найкращі спогади, їх погляду постануть не пам'ятки архітектури, а картини на кшталт зони відчуження - цікавий фотозвіт з прилеглої до нового стадіону території опублікований на нашому сайті.

Таким чином, травень 2010 року - це той термін, який може повністю поховати надії львів'ян на Євро. Тому до цієї дати потрібно зробити все, аби максимально пришвидшити будівництво "Лембергу". Сьогодні ми все ще сподіваємось на виправлення ситуації від головних дійових осіб - ЛМР та "Азовінтексу". Але якщо останні так і не знайдуть в собі сил організувати справді ефективний робочий процес, потрібно діяти нам, звичайним громадянам - тим, кому не байдужа доля львівського Євро-2012. Саме тому на початок березня 2010 року запланована акція протесту, головна мета якої - привернути увагу громадськості до проблеми будівництва львівського стадіону та висловити свою недовіру владі, сумніви в її компетентності і професійності, здатності втілювати в життя складні інфраструктурні проекти. Потім може бути пізно, і ніякі акції чи пікети до влади вже не допоможуть. Березень 2010 року - час, коли ще можна і коли потрібно щось змінювати...

Потрібно нагадати львівській владі про відповідальність, яку повинні нести держслужбовці перед власним народом. В кінці 2009 року міська влада Вроцлава розірвала угоду з компанією Mostostal, яка з квітня споруджує стадіон для проведення матчів Євро-2012. Причина розірвання угоди - більш ніж 4-місячне відставання від графіків виконання робіт. Отже, у Польщі відповідальна влада, вона не терпітиме зриву термінів будівництва важливих інфраструктурних об'єктів. Чому ж тоді влада Львова не може таким самим чином поступити з "Азовінтексом"? Навіщо ризикувати та платити гроші компанії, навіть українській, яка не хоче виконувати взяті на себе зобов'язання?

Не хочеться в цей святковий день закінчувати свій аналіз на мінорній ноті. Тому вітаючи усіх відвідувачів сайту з Новим Роком та Різдвом Христовим, хочеться подякувати за те, що були з нами та ще раз нагадати: УЄФА затвердило Львів містом, що прийматиме матчі ЄВРО-2012!!! Слава Львову, слава Україні!

Організаційний комітет акції Протест