Четвертий гравець "Карпат" у лавах збірної України з футболу

Денис Кожанов став четвертим гравцем львівських "Карпат", викликаним до збірної України у 2010 році - успішна гра галичан в чемпіонаті та єврокубках не могла залишитися поза увагою тренерського штабу національної команди.

Кожанов - один із лідерів атаки "Карпат", відтак він не приховує, що сподівався на запрошення, однак коли почув приємну звістку, все одно пережив легкий шок. "Я вже почав планувати свої вихідні, коли зателефонував генеральний директор клубу і повідомив, що мене викликано до збірної. Було дуже приємно і водночас цілком несподівано, - зізнався Денис в інтерв'ю прес-службі ФФУ. - У першу чергу сказав дружині - вона теж була в шоці від новини, потім подзвонив батькам: ті втішилися й побажали удачі".

Для 23-річного Кожанова нагода одягнути синьо-жовту футболку випала вперше у кар'єрі - досі півзахиснику, що народився на Південному Сході України - у Маріуполі, не доводилося захищати честь країни. "Це дуже престижно і водночас хвилююче. Коли приїхав на базу, то потрібен був певний час для адаптації: все ж зовсім інша обстановка, інші люди. Коли виходив на перше тренування - відчутно хвилювався. Однак вже після першого заняття освоївся і тепер почуваю себе тут своїм", - розповів правий вінгер львів'ян.

Говорячи про свій ігровий прогрес у клубі, що власне й стало причиною його запрошення до збірної, Кожанов віддав належне головному тренеру "Карпат" Олегу Кононову: "Усе, чого ми досягли на даний момент у Львові, сталося завдяки нашому наставнику". Матч-відповідь стикового раунду Ліги Європи УЄФА проти "Галатасарая" Денис називає найяскравішою подією у своєму житті: "Просто божевільна розв'язка - такий матч пам'ятатимеш усе життя. Вважаю, що ми просто не повинні були програвати, адже контролювали гру, а тут - цей гол на останніх хвилинах. Однак уболівальники допомогли нам зробити диво. Хоча, як на мене, фінальний результат - закономірний".

Агресивний стиль гри "Карпат" допомагає Кожанову легше адаптуватися до вимог збірної, тренери якої також віддають перевагу наступальним діям. "Завжди легше призвичаїтися, коли потрапляєш до команди зі схожим ігровим стилем. До того ж тренування у національній команді дуже цікаві й нестандартні. Тренери відпрацьовують з нами найсучасніші варіанти ведення гри і різноманітні розіграші стандартних положень. Всі хлопці горять бажанням втілити ці ідеї на полі. В такій атмосфері позитиву і завзяття хочеться працювати якомога довше".

Найбільш ефективно Денис діє на фланзі, тож саме на цій позиції і бореться за місце у складі. "Я готовий зіграти і ліворуч, і праворуч - рішення залежить від тренера. Однак саме край поля - це моя стихія, - зазначив гравець, який розпочав професійну кар'єру у донецькому "Шахтарі", а три роки тому переїхав у Львів. - Опоненти у мене, м'яко кажучи, доволі непогані, конкуренція у головній команді - на найвищому рівні, але я роботи не боюся, тож готовий працювати і доводити тренерам своє вміння".

Денис навмисне не проситиме дружину підтримувати його у Лодзі, оскільки хвилюватиметься, як вона діставатиметься пункту призначення. А от на матч у Києві родичі футболіста вочевидь приїдуть. Для того, щоб потішити рідних, Кожанов готовий чіплятися за свій шанс: "Така можливість може з'явитися раз у житті, тож треба докласти всіх зусиль, аби використати цю нагоду і закріпитися у першій команді. Якщо, Дай Боже, вийде - це буде великий плюс і для мене як футболіста, і для мого клубу. Тож найважливіше - працювати і прогресувати".


ua.uefa.com